26 серпня 2026 року Державний секретар США Марко Рубіо повідомив кільком главам МЗС країн-союзників, що Вашингтон наразі не планує нових ударів по Ірану та зосередиться на посиленні санкцій і економічному тиску. Водночас США можуть атакувати у відповідь, якщо Тегеран вдарить першим.
Переговори та їх зрив
У середині червня 2026 року США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав 60-денний період для узгодження остаточної мирної угоди. Трамп дав вказівку команді перемовників — зокрема Джареду Кушнеру, Джею Ді Венсу та Стіву Віткоффу — припинити взаємодіяти з Тегераном. За даними Axios, Вашингтон наразі не веде переговорів з Іраном, очікуючи, що тиск змусить його повернутися за стіл переговорів.
Курс на економічний тиск
Після спливу 60-денного терміну без досягнення угоди президент Дональд Трамп оголосив про початок «нищівної економічної операції» проти Ірану та його союзників, попередивши про «колосальні економічні наслідки» для країн, які підтримують Тегеран. США продовжуватимуть морську блокаду та планують пропустити якомога більшу кількість нафтових танкерів через Ормузьку протоку.
Розмінування більшої частини Ормузької протоки стало важливим фактором для Вашингтону: останніми тижнями дедалі більше танкерів проходять південною смугою, тож Іран значною мірою втратив один з головних важелів впливу на світові енергетичні ринки. Міністерство закордонних справ Ірану назвало санкції «економічним тероризмом».
