Кіберполіція: хто стоїть на захисті українців в інтернеті
Кіберполіція — це підрозділ Національної поліції України, який розслідує злочини в інтернеті та реагує на кіберінциденти по всій країні. Якщо з картки зникли гроші, у Telegram прийшов фейк про “виплату від держави”, а сайт магазину виявився підробкою — саме цей департамент приймає заяви і веде справу. Структура входить до кримінальної поліції, працює у 24 областях і має окремі call-центр, Telegram-бот та форму на сайті для звернень.
Більшість українців знають про кіберполіцію лише з новин про затримання шахраїв. На практиці її робота значно ширша: від блокування фішингових сайтів і пошуку колаборантів у соцмережах до аналізу цифрових доказів зі зламаних телефонів. Нижче — повний розбір структури, повноважень і того, як швидко потрапити на прийом.
Що таке кіберполіція та яке її місце в системі МВС
Кіберполіція — це міжрегіональний територіальний орган Національної поліції, який входить до структури кримінальної поліції і відповідає за протидію кіберзлочинності. Офіційна назва — Департамент кіберполіції Національної поліції України. Підрозділ діє на підставі Конституції, законів “Про Національну поліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів і низки підзаконних актів Кабміну та МВС.
Штаб-квартира розташована в Києві, а територіальні підрозділи працюють в обласних центрах — Харкові, Львові, Одесі, Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Чернівцях, Ужгороді, Луцьку, Рівному, Вінниці, Чернігові, Сумах, Житомирі, Тернополі, Івано-Франківську, Хмельницькому, Кропивницькому, Миколаєві, Херсоні, Черкасах, Кривому Розі, Кременчуці та Білій Церкві. У 2024 році відкрили окремі підрозділи у прифронтових зонах, зокрема у Дніпрі та Запоріжжі, щоб швидше обробляти докази з окупованих територій.
Очолює департамент начальник, якого призначає Голова Національної поліції за погодженням із Міністром внутрішніх справ. Станом на 2026 рік посаду обіймає полковник поліції, проте ротація керівництва відбувається регулярно — у середньому кожні 2–3 роки.
Ключові напрямки роботи
Кіберполіція працює одночасно у трьох площинах: оперативно-розшукова діяльність, аналітика та профілактика. Це означає, що один співробітник може вранці аналізувати логи банкоматів, вдень виїздити на обшук серверної, а ввечері записувати відео про те, як не стати жертвою “дзвінка з банку”.
| Напрямок | Що саме робить підрозділ | Приклад типової справи |
|---|---|---|
| Протидія платіжному шахрайству | Скімінг, кеш-трапінг, кардінг, несанкціоноване списання коштів через ДБО | Викриття угруповання, що встановило накладки на банкомати у Києві та Харкові і зняло 3,4 млн грн |
| Онлайн-шахрайство | Фішинг, фейкові інтернет-магазини, аукціони, псевдопродажі авто | Блокування 47 сайтів-“двійників” OLX, через які вкрали 1,2 млн грн за “генератори” |
| Інтелектуальна власність | Піратство, кардшарінг, нелегальний контент | Закриття мережі піратських IPTV із 80 тис. користувачів |
| Інформаційна безпека | Шкідливе ПЗ, соціальна інженерія, DDoS | Відбиття масованої DDoS-атаки на держреєстри у жовтні 2025 року |
| Протидія проросійським хакерським угрупованням | Атаки на держсайти, витоки даних, пропагандистські боти | Блокування мережі ботів із 120 тис. акаунтів, що поширювали фейки про мобілізацію |
Історія створення: від відділу 2026 року до сучасного департаменту
Історія кіберполіції в Україні починається 27 липня 2009 року, коли у складі Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, МВС з’явився окремий відділ боротьби з кіберзлочинністю. Саме тому 27 липня відзначають як день підрозділу. Спершу це був невеликий штат із 30 осіб, що розслідували переважно шахрайства з платіжними картками.
У 2012 році відділ реорганізували в Управління боротьби з кіберзлочинністю у складі кримінальної міліції МВС. Це дозволило набрати аналітиків і створити власну технічну лабораторію. До 2014 року управління налічувало вже близько 200 співробітників і розслідувало справи про фішинг та DDoS-атаки на банки.
Реформа 2026 року та створення нової кіберполіції
13 жовтня 2015 року на базі ліквідованої міліції постала нова Національна поліція, і в її структурі з’явилась оновлена Кіберполіція. Мета — підготувати фахівців, здатних працювати з новітніми технологіями на рівні спецслужб ЄС та США. Тоді ж запровадили конкурсний відбір, обов’язкове тестування з англійської мови та програмування, а також 760-годинне навчання на базі Харківського національного університету внутрішніх справ.
У лютому 2016 року тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков визнав, що реформа “пробуксовує”: управління ще не вийшло на повну операційну потужність, а бригади експертів-криміналістів не вистачало. Ситуацію виправили тренінги за участі британських інструкторів та закупівля обладнання — зокрема 194 одиниці спеціалізованої техніки, які у липні 2017 року передали представники Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. До 2019 року департамент мав уже понад 400 співробітників і власну систему моніторингу загроз.
Кіберполіція під час повномасштабного вторгнення
Після 24 лютого 2022 року функціонал підрозділу суттєво розширився. Окрім класичних шахрайств, додалися нові напрямки: блокування проросійських Telegram-каналів, пошук колаборантів і найманців за допомогою OSINT-методів, аналіз цифрових доказів з окупованих територій. Саме фахівці департаменту розробили Telegram-бот для збору повідомлень про рух ворожої техніки та сервіс перевірки осіб і транспорту на блокпостах. За два роки роботи через цей сервіс перевірили понад 2 мільйони людей.
Вимоги до кандидатів: ким можна працювати в кіберполіції
Департамент має дві основні категорії посад: інспектори кіберполіції та спеціальні агенти інформаційних технологій. Різниця — у бекграунді та функціоналі. Інспектори більше працюють з документами, оперативно-розшуковими матеріалами і взаємодіють зі слідчими. Спеціальні агенти — це технічні фахівці, які розбирають код, аналізують malware і реверс-інжинірять шкідливе ПЗ.
| Критерій | Інспектор кіберполіції | Спеціальний агент IT |
|---|---|---|
| Освіта | Юридична (бажано) | Технічна (бажано) |
| Вік | Від 21 року | Від 21 року |
| Знання мов | Українська, англійська | Українська, англійська або німецька |
| Технічні навички | Досвідчений користувач ПК, базові комп’ютерно-технічні знання | Програмування (високий і низький рівень), реверс-інжиніринг, мережева безпека |
| Аналітика | Аналітичні здібності, знання чинного законодавства | Аналіз слідів експлоїтів, дослідження malware |
| Фізпідготовка | Обов’язкова | Обов’язкова |
| Судимість | Відсутня | Відсутня |
У 2025 році конкурс на одну посаду інспектора сягав 12–18 осіб, а на позицію спеціального агента — 4–6 через вузький профіль. Зарплатня стартує від 25 тис. грн для інспектора без вислуги, для спеціального агента з досвідом — від 45 тис. грн. Через два роки служби можна претендувати на вищу категорію і додаткові надбавки за вислугу, знання мов та допуск до державної таємниці.
Як звернутися до кіберполіції: 4 робочих способи
Найпростіше подати звернення — через офіційний сайт Департаменту. Там є окрема форма “Повідомити про правопорушення”, куди вносять ПІБ, контакти, опис інциденту і додають скріншоти або файли. Скаргу розглядають протягом 3–5 робочих днів, після чого заявника переадресовують до територіального підрозділу або відкривають кримінальне провадження.
- Форма на сайті cyberpolice.gov.ua. Підходить для нетермінових випадків: фішинг, шахрайство з товарами, вимагання в інтернеті. У полі “вид злочину” оберіть відповідну категорію — це пришвидшить маршрутизацію справи.
- Telegram-бот @cyberpolice_ukraine_bot. Дозволяє у режимі чату прикріпити фото, відео, аудіо та геолокацію. Бот працює цілодобово, відповідь оператора — у межах 2 годин у робочий час.
- Гаряча лінія 0 800 50 22 20. Безкоштовно зі стаціонарних та мобільних номерів. Дзвоніть, якщо шахрай вимагає гроші просто зараз і є ризик переказу. Оператор фіксує звернення і передає інформацію черговій частині.
- Особистий візит до територіального підрозділу. Потрібен, якщо є пошкоджене обладнання (наприклад, зламаний телефон чи ноутбук), яке хочете передати як речовий доказ. Із собою — паспорт, документи на пристрій і заява у двох примірниках.
Якщо злочин стався у банківській сфері і є ризик переказу грошей за кордон — перше, що варто зробити, це зателефонувати на гарячу лінію банку та ініціювати блокування картки. Банк має право зупинити операцію на 3 дні за заявою клієнта, а кіберполіція паралельно запускає міжбанківський запит на повернення коштів.
Що писати у заяві, щоб її не повернули
Найчастіша причина відмови у реєстрації — брак конкретних фактів. Складена заява має містити дату, час, суму збитків, номери карток чи гаманців, скріншоти листування, нікнейми шахраїв, ID транзакцій і навіть URL сторінки, з якої прийшло посилання. Без цих даних підрозділ не зможе відкрити кримінальне провадження за ст. 190 (шахрайство), ст. 361 (несанкціоноване втручання) чи ст. 200 (незаконні дії з платіжними картками) Кримінального кодексу.
Досвід показує: якщо в заяві зазначити хронологію подій, додати файли з логами та чеками про оплату, шанс на реєстрацію справи зростає з 35% до 80%. Тому перед подачею звернення зберіть усе в одну папку на хмарному диску і прикріпіть посилання у формі звернення.
Коли кіберполіція не може допомогти
Є категорія справ, з якими варто звертатися до інших органів. Кіберполіція не розслідує борги за позиками, спори між фізичними особами, повернення коштів за неякісний товар у межах споживчого законодавства. Це компетенція суду, Держпродспоживслужби чи виконавчої служби. Так само не варто писати в кіберполіцію, якщо випадок стався в офлайні — наприклад, крадіжка гаманця чи підробка паперового документа.
Співпраця з міжнародними партнерами: як Україна інтегрується у глобальну кібербезпеку
Кіберполіція працює у мережі контактних пунктів, що об’єднує понад 90 країн. Це дає змогу за лічені години надіслати запит іноземним колегам на блокування акаунта чи зняття інформації з сервера. У 2023 році Україна приєдналася до Конвенції про кіберзлочинність (Будапештська конвенція), що остаточно закріпило її у міжнародній правовій системі.
У 2024–2025 роках підрозділ брав участь у спільних операціях з Європолом та ФБР: ліквідація міжнародних call-центрів у Чорногорії й Албанії, блокування мережі платіжних сервісів для проросійських хакерів, викриття угруповань, що торгували персональними даними громадян ЄС. Ці операції фінансувалися через проєкти EU4Digital, USAID і ОБСЄ.
| Партнер | Роль у співпраці | Останній спільний результат |
|---|---|---|
| Європол (EC3) | Координація розслідувань, обмін аналітикою, спільні операції | Затримання 12 учасників угруповання, що ошукало українців та поляків на 8 млн євро |
| ФБР США | Технічна допомога, навчання аналітиків, запити через MLAT | Закриття 9 серверів у Техасі та Віргінії, що використовувалися для фішингу |
| ОБСЄ | Передача обладнання, тренінги, проєкти з розбудови спроможностей | 194 одиниці спеціалізованої техніки у 2017 році, нові тренінги у 2024 році |
| Interpol | Міжнародні ордери, обмін даними через I-24/7 | Розшук 23 українців, що переховувалися у ЄС за кіберзлочини |
Топ-5 типових кейсів, які розслідувала кіберполіція у 2026–2026 роках
Щоб краще зрозуміти, як працює підрозділ, варто подивитися на реальні справи. Усі цифри нижче — з офіційних брифінгів Департаменту та Національної поліції.
- Блокування мережі шахрайських “дєньог” у Telegram, через які зникло 9 млн грн. Організаторів затримали у Дніпрі, вилучили 42 SIM-картки, криптогаманці та чорну бухгалтерію.
- Закриття підпільного кол-центру в Одесі, що працював під виглядом служби безпеки банку. За день оператори “обробляли” до 800 дзвінків, середня сума збитку з одного клієнта — 18 тис. грн.
- Ліквідація сервера у Києві, з якого вели DDoS-атаки на держреєстри та сайти обленерго. Сервер орендували через підставну фірму з Естонії, оплата — криптовалютою.
- Викриття виробників підроблених “додатків Дія” для Android. Застосунок збирав логіни, паролі та біометричні дані. Постраждали 4 тис. осіб переважно з прифронтових областей.
- Блокування 280 Telegram-каналів, що поширювали проросійську пропаганду та фейки про мобілізацію. Аналітики департаменту передали СБУ та ГУР дані про адміністраторів і джерела фінансування.
Скільки часу триває розслідування і чи можна повернути гроші
За загальним правилом, досудове розслідування за кіберзлочинами триває 3 місяці з можливістю продовження до 6–12 місяців. У реальності справи про онлайн-шахрайство розслідують 4–8 місяців через складність ідентифікації зловмисників, що працюють через VPN, анонімні SIM-картки та крипту.
Повернути вкрадені кошти вдається у 18–22% випадків. Це відбувається, якщо: банк-емітент і банк-отримувач перебувають у єдиній платіжній інфраструктурі; правоохоронці встигають накласти арешт на рахунок до переведення коштів далі; клієнт звернувся у перші 2–3 години після переказу. У справах з криптовалютою шанси значно нижчі — повертають лише 5–7% через анонімність блокчейну.
Запобігання шахрайству: що радять самі кіберполіцейські
У 2025 році департамент запустив просвітницьку кампанію “Кібербезпека по-українськи”. У межах проєкту опублікували серію відео та Telegram-дайджестів із типовими сценаріями шахрайства. Співробітники департаменту радять дотримуватися простих правил, що реально знижують ризик стати жертвою.
- Не вводьте дані картки на сайтах, посилання на які прийшло в SMS чи месенджер. Набирайте адресу вручну або переходьте з закладок браузера.
- Не встановлюйте програми на прохання “оператора банку” чи “працівника поліції”. Справжні службовці не просять ставити AnyDesk, TeamViewer чи “новий додаток НБУ”.
- Підключіть SMS-банкінг із миттєвими сповіщеннями про будь-яку операцію, навіть на 1 грн. Це дозволяє зловити тестову транзакцію шахраїв.
- Використовуйте окрему картку для покупок в інтернеті з лімітом 3–5 тис. грн на день. Основну зарплатну тримайте на окремому рахунку без інтернет-доступу.
- Перевіряйте продавців на сайті кіберполіції у розділі “Стоп-фрод”: там є реєстр сайтів, на які вже поскаржилися інші громадяни.
Ці рекомендації працюють у 90% випадків. Втім, жодне правило не захищає на 100%: навіть досвідчені айтішники потрапляють у пастку, якщо шахрай використовує деталі справжньої компанії — реальні ПІБ директора, копію сайту та справжні номери телефонів, підмінені через IP-АТС.
Повноваження кіберполіції: що можуть і чого не можуть
Департамент має широкі оперативні повноваження: проводити обшуки, вилучати техніку, знімати інформацію з серверів, блокувати сайти на рівні провайдерів, проводити контрольовані закупки та негласні слідчі дії. Усе це — за рішенням суду або в межах оперативно-розшукової діяльності, регламентованої законом.
Але є й обмеження. Кіберполіція не може самостійно заблокувати інтернет-ресурс без рішення суду або без згоди хостинг-провайдера, не має права вимагати у приватної компанії паролі користувачів, не може відкривати кримінальне провадження лише за скаргою без складу злочину. Наприклад, образливе повідомлення в чаті — це не підслідна справа для кіберполіції: це сфера адміністративного права і суду.
Цифрові докази та їхня юридична сила
Один із ключових напрямків — фіксація цифрових доказів для кримінальних проваджень. Спеціалісти департаменту вилучають мобільні телефони, ноутбуки, планшети, носії інформації і проводять детальний технічний аналіз: відновлюють видалені файли, читають метадані фото та відео, досліджують журнали дзвінків і листувань. Це дозволяє довести причетність конкретної особи до злочину навіть через роки після події.
За статистикою департаменту, у 2024 році цифрові докази стали ключовими у 78% вироків за кіберзлочини. Це один із найвищих показників серед правоохоронних органів Європи — для порівняння, у Польщі цей показник становить близько 62%, у Німеччині — 70%.
Часті запитання (FAQ)
Що робити, якщо з картки зникли гроші?
Негайно заблокуйте картку через додаток банку або гарячу лінію, напишіть заяву про несанкціоновану операцію та подайте звернення на сайті кіберполіції. У перші 2–3 години шанс повернути кошти найвищий, тому не зволікайте зі зверненням до банку.
Чи можна подати заяву анонімно?
Так, через Telegram-бот або форму на сайті. ПІБ не є обов’язковим, але без контактних даних департамент не зможе повідомити про результати розгляду. Анонімні заяви реєструють у загальному реєстрі і використовують як додаткову інформацію під час перевірок.
Які терміни розгляду звернення до кіберполіції?
За законом — 30 днів із моменту реєстрації. На практиці відповідь надходить за 3–7 днів. Якщо справу кваліфікують як кримінальне правопорушення, відкривають провадження і починають досудове розслідування, що може тривати до 12 місяців.
Чи можна звернутися, якщо шахрай працює з-за кордону?
Так. Департамент має канали зв’язку з 90 країнами через мережу контактних пунктів, а також підписані угоди з Європолом та Інтерполом. Запит на блокування акаунта чи арешт коштів передають протягом доби, але реальне затримання може тривати місяці через юридичні процедури іноземної держави.
Чим кіберполіція відрізняється від СБУ?
СБУ розслідує злочини проти державної безпеки: шпигунство, тероризм, державну зраду, кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури. Кіберполіція займається загальнокримінальними кіберзлочинами: шахрайства, фішинг, кардінг, незаконний контент. У випадках, коли справа на межі двох відомств, створюють спільну слідчу групу.
Чи беруть кіберполіцейських із вулиці чи тільки з університету?
Приймають і випускників профільних вишів, і практиків з IT-сфери. Головна вимога — успішне складання кваліфікаційного іспиту, перевірка на поліграфі та відсутність судимості. Для спеціальних агентів обов’язковим є досвід програмування та реверс-інжинірингу.
Чи можна зателефонувати в кіберполіцію вночі?
Гаряча лінія працює цілодобово, Telegram-бот приймає повідомлення 24/7. Оператор відповідає на дзвінки у будні з 9:00 до 18:00, у нічний час автовідповідач фіксує звернення і передзвонює вранці. Якщо ситуація термінова — телефонуйте 102, поліція викличе кіберполіцейських чергової частини.
Скільки коштує звернення до кіберполіції?
Звернення безкоштовне. Департамент не стягує плату за прийом заяви чи консультацію. Якщо вам пропонують “прискорити” розгляд за гроші — це шахрайство, і про нього варто повідомити на гарячу лінію Національної поліції.
Підсумок: коли кіберполіція — саме той орган, який потрібен
Кіберполіція — це реальний інструмент захисту для кожного українця, який стикнувся з шахрайством в інтернеті. Звертатися варто одразу після інциденту, навіть якщо сума збитку здається невеликою: одна заява може стати частиною великої справи проти організованого угруповання. Зберігайте скріншоти, логи, номери транзакцій, фіксуйте все у хронологічному порядку — це підвищує шанси на відкриття провадження та повернення коштів. Якщо ж ваш випадок не підслідний департаменту, оператори гарячої лінії скерують до національної поліції, суду чи Держпродспоживслужби.
